2025: відновлення відкладається

Вище стелі не стрибнеш. А можливості української економіки в умовах війни її якраз досягли. Тому наступного року і наш Кабмін, і Єврокомісія, і Міжнародний валютний фонд – усі очікують уповільнення зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

«Особлива думка» тільки у Нацбанку – там прогнозують прискорення економічного підйому в 2025 р. Але чи є підстави для такого оптимізму?

Оптимізм vs реалізм

За оцінками Кабміну, ВВП України у 2025 р. зросте на 2,7%. У Єврокомісії вважають, що на 2,8%. У МВФ ставлять ширший коридор для прогнозу: 2,5-3,5%. Найбільша українська інвесткомпанія Dragon Capital пророкує 3%.

З огляду на те, що в році, який минає, зростання ВВП становитиме близько 4% (за січень-вересень, за даними Мінекономіки, було 4,5%), – можна дійти єдиного висновку. Наступного року краще не стане. Тільки гірше.

«Ключовим фактором уповільнення економіки залишається війна. Реконструкція, яка має стати рушійною силою відновлення, відкладається. Тепер очікується, що активні зусилля з відновлення розпочнуться не раніше 2026 р., коли будуть створені необхідні умови для економічного підйому. До цього часу обмеження, зокрема дефіцит робочої сили, нестача енергоресурсів і скорочення експортних можливостей, чинитимуть сильний тиск на економічну активність», – йдеться в коментарі Єврокомісії.

Залишається лише уточнити, що скорочення експортних можливостей – прямий наслідок 2 перших чинників, нестачі трудових та енергетичних ресурсів. Вони ще більше «стискатимуть» промвиробництво, основне джерело експортних доходів економіки.

Звідки нестача – довго пояснювати не треба. Масова мобілізація, втеча мільйонів людей з охопленої війною країни. Плюс енергосистема, зруйнована рашистськими ракетними ударами.

Що правда, Кабмін у держбюджеті-2025 прогнозує збільшення експорту до $57,229 млрд порівняно з $53,478 млрд, запланованими на цей рік. Але очевидно, що ці цифри далекі від реальності. Оскільки за січень-жовтень ц.р. експорт становив лише $34,6 млрд.

Тобто, щоб уміститися в план, 2 місяці, що залишалися, треба було експортувати по $10 млрд. У нинішніх умовах це неможливо навіть теоретично. У такому разі $57,229 млрд на наступний рік – щось зі сфери ненаукової фантастики.

Характерно, що ні Кабмін з Нацбанком, ні ринкові та зарубіжні аналітики – ніхто не дає прогноз щодо динаміки промвиробництва. Оскільки промисловість найбільше постраждала від війни. І статистика тут не просто негативна. Вона кричуще негативна.

Своєю чергою, «ОстроВ» на основі даних Держстату щодо промвиробництва в півріччі (опубліковані в жовтні) може спрогнозувати, що й надалі найсильніший спад очікує на харчопром і легпром – галузі, орієнтовані на випуск товарів для населення.

Тому не варто радіти майбутньому зниженню безробіття у 2025 р. За оцінками Кабміну – з 18,2% до 17,7%, Нацбанку – з 14,2% до 11,9% від усього працездатного населення.  

Як зазначалося раніше, в умовах економічного спаду кількість безробітних може знижуватися тільки з однієї причини. Якщо самого населення стає менше.

Треба уточнити, що всі наведені вище прогнози базуються на тому, що ситуація на фронті не погіршиться, а сама війна завершиться десь до кінця наступного року. Якщо ж вона затягнеться до середини 2026 р. – тоді буде ще гірше.

У такому разі МВФ пророкує падіння ВВП України у 2025 р. на 2,5%, через скорочення інвестицій в економіку. Як зарубіжних, так і внутрішніх.

На тлі цього суцільного негативу осібно стоїть тільки Нацбанк України. На думку його аналітиків, наша економіка наступного року зросте на 4,3%.

Хотілося б присоромити МВФ, Єврокомісію і наш Кабмін за їхній махровий песимізм. Ось тільки згадався відомий вислів про те, що песиміст – він, по суті, той самий оптиміст. Просто більш обізнаний. На чому ж ґрунтується оптимізм Нацбанку?

Гривня: приготуватися

«Значні бюджетні стимули, підкріплені істотними обсягами міжнародного фінансування, збільшення доходів домогосподарств, а також нарощування випуску в рослинництві та стійкий зовнішній попит, сприятимуть подальшому зростанню української економіки», – йдеться в коментарі до прогнозу НБУ.

Значні бюджетні стимули – це податкові пільги. Так, вони дійсно є. Але не будемо забувати про підвищення податків, що відбулося з 1 жовтня. Серед них акцизи, податок на прибуток, рента за надрокористування тощо.

Крім того, треба врахувати ефект для підприємств від подорожчання електроенергії та залізничних вантажоперевезень. А також від необхідності підвищення зарплати працівникам, що залишилися, зважаючи на їхню гостру нестачу. Це ті речі, які «з'їдають» позитивний вплив бюджетних стимулів у низці галузей.

У чому справді можна погодитися з аналітиками Нацбанку, так це в частині «істотних обсягів міжнародного фінансування». 

Влітку лідери країн G7 нарешті погодили виділення Україні $50 млрд у вигляді безповоротних кредитів. Погашати їх планують за рахунок відсоткових доходів від російських держоблігацій зовнішньої позики, «заморожених» у ЄС і США.

Перший транш у розмірі €1,4 млрд уже перераховано наприкінці серпня. Тобто це питання зі стадії «говорильні» перейшло в практичну площину. Нацбанк і Кабмін очікують у 2025 р. надходження $38,4 млрд зарубіжної фіндопомоги – на рівні торішніх очікувань.

А ось що стосується «стійкого зовнішнього попиту» – не зовсім зрозуміло, звідки він. Зокрема, раніше «ОстроВ» відзначав проблеми зі збутом у металургів, викликані зниженням світових цін на залізну руду і готову сталь. 

Як відомо, металургія – друга за значимістю галузь з погляду експортних доходів.  Вона ж задає тон загалом у промисловості, найважливішій складовій української економіки.

Тепер переходимо до «збільшення доходів домогосподарств». Як зазначалося вище, зарплати в країні і справді зростають. Як мінімум, у статистичних звітах Мінекономіки та Нацбанку. Держбюджет-2025 передбачає збільшення середньої зарплати до 24389 грн проти 20581 грн у 2024 р.

Але знову ж таки, цей ефект для населення повністю «з'їдається» зростанням комунальних тарифів (головним чином це різке подорожчання електрики), податків (ставку військового збору підняли з 1% до 5%) і прискоренням інфляції, тобто темпів зростання цін на споживчі товари.

Донедавна вона була на досить низьких рівнях, а в липні взагалі виявилася нульовою.  Однак далі пішло прискорення і за підсумками жовтня наблизилася до річного максимуму.

У НБУ (обґрунтовано) припускають, що це не межа. Там уже переглянули свій попередній прогноз щодо інфляції на 2024 р., погіршивши його з 8,5% до 9,7%. Проте в цьому питанні Нацбанк також зберігає завидний (і не зовсім обґрунтований) оптимізм.

На думку його аналітиків, інфляція наступного року становитиме 6,9%, тобто сповільниться до фактичного значення цього року. Навіть у Кабміні вважають, що це буде набагато більше – 9,5% (такий показник закладено в держбюджет-2025).

А в МВФ і зовсім очікують 10%. Причому саме цей прогноз бачиться як найбільш реалістичний. Оскільки має відбутися істотне ослаблення гривні щодо «твердих» валют. За експертними розрахунками, воно відбудеться в другій половині 2025 р.

У держбюджеті-2025 (Кабмін погоджував його з МВФ) середньорічний обмінний курс позначено як $/45 грн порівняно з $/41,27 грн у році, що минає.

Тобто девальвація буде плановою, контрольованою. Але від цього вона не стає менш болісною для громадян. Точніше, для їхніх особистих фінансів.

Все-таки гривні «прописали» «схуднути» майже на 10%. Це чимало. Ось якраз ця девальвація гривні і прискорить зростання цін на товари/послуги для населення.

Зрозуміло, «на папері» все не так уже й страшно. Вище наводилися прогнози Кабміну щодо середньої зарплати. Тобто її зростання випереджає інфляцію майже в 2 рази. Здавалося б, чого тоді хвилюватися?

Просто треба врахувати, що середня зарплата, як і середня температура по лікарні – поняття дуже відносне. Наприклад, у директора заводу зарплата може зрости на кілька мільйонів, а в його робітників – на 200 грн на місяць. Але якщо скласти суму надбавки всіх робітників і додати до неї директорську, а потім розділити на кількість усіх робітників плюс директор – тоді вийде приріст середньої зарплати працівників на цьому заводі на 2 тис. грн. 

Тобто статистика і реальність у цьому випадку далекі одна від одної. Хоча з точки зору математики все цілком коректно. Ось чому прогнозоване Нацбанком «збільшення доходів домогосподарств» у 2025 р. викликає скепсис.

І тут саме час згадати, що (за аналогією з медичним діагнозом) прогнозні показники держбюджету – не вирок. За прикладом далеко не треба ходити. У держбюджеті-2023 було закладено середній курс $/42,2 грн. А за фактом вийшло $/38,05 грн. Тому залишається просто вірити в краще.